Історичні відомості

У дореволюційний період розвиток народної освіти в с. Ситняки йшов дуже повільно. Абсолютна більшість дітей 9 - 10 років не навчалась. Багато людей були неписьменними.

До 1903 року біля 40 дітей віком 9 - 13 років навчав дяк в пристосованому приміщенні (1 кімната). Навчання було дворічне, проводилося російською мовою. Панували зубрячка і палична дисципліна.

З 1903 року по 1917 роки в селі була церковно - приходська школа, в якій навчалось до 60 дітей. Але мало хто з них мав можливість закінчити її. Матеріально - побутові умови селян були дуже тяжкі, тому в старших групах навчалися переважно діти заможних селян не лише із Ситняків, а й з Юрова, Копіївки, Червоної Слободи, Завалівки, Калинівки. Лише окремі випускники церковно - приходської школи продовжували навчання у вищих навчальних закладах і закінчили їх.

Це Тимошенко Михайло Сидорович (лікар-гінеколог, покійний), Тимошенко Дмитро (ветлікар, покійний), Петровський Федір (бухгалтер, покійний). Навчання в церковно-приходській школі проводило два вчителі та піп Слуцький. Який читав Закон Божий. Дисципліна була суворою, дітей били різкою і лінійкою. Два роки (1917-1919 рр.) діти не навчалися у зв'язку з тим, що йшла громадянська війна.

У 1919-1920 навчальному році в селі було відкрито початкову трудову школу, яка охоплювала навчанням 100-110 учнів. Завідуючою школи була Сичевська Тетяна Йосипівна. Школа знаходилася на окраїні села біля шосе Київ - Житомир (на Цвинтарі). Було дві класні кімнати.

З 1932 року в селі запроваджено семирічне навчання. В цей час у школі навчалось до 140 учнів, а в 1935 р. було урочисто відзначено перший випуск семирічки. Директором школи був Сидоренко Порфирій Іванович. Збереглась і фотографія, на якій учителі, які працювали в школі до 1939 року.

У 1934 році з допомогою колгоспу «Червоний плугатар» було добудовано ще дві класні кімнаті і квартиру директора школи. У школі стало чотири класні кімнати. Навчання проводилось у дві зміни. Учителів з вищою освітою та середньою спеціальною освітою було мало, а тому в школі працювали і випускники середніх шкіл (Чоп'як Надія Василівна, Зубар Андрій Іванович).

У 1939 році було збудовано нове шкільне приміщення на три класні кімнати в центрі села. Там навчалися учні 1-2 класів. В школі, крім учнів сіл Ситняки, Юрів, Копіївка, Калинівка та Завалівка, навчались ще й вихованці Завалівського дитячого будинку. З 1935 по 1941 рік в школі було близько 200-230 учнів. У 1941 році їх було 320. Щорічно школу закінчували 60-70 учнів. Далі вони здобували освіту в Макарівській середній школі, вищих та середніх навчальних закладах.

Після закінчення Макарівської середньої школи продовжили навчання у ВУЗах Йовенко Олександр Миколайович (40 років працював учителем Стняківської семирічної, а пізніше середньої школи); Хохлюк Віра Сидорівна (медичний інститут), Надія Сидорівна і Любов Сидорівна(Київський педагогічний інститут), Любов Сидорівна теж більше сорока років працювала в Ситняківській школі.

Семенчеко Григорій Іванович (після закінчення медінституту навчався в аспірантурі був професором медичних наук, жив в Одесі): Годинчук Катерина Павлівна, Копил Єлизавета Григорівна після закінчення Житомирського педучилища до пенсії працювали в Ситняківський школі вчителями початкових класів; Копил Григорій Іванович (Київський педінститут, пропрацював більше 40 років в школах району), Захарченко Андрій Михайлович, Семенченко Ніна Іванівна, Скибун Катерина Максимівна, Захарченко Єфросинія Миколаївна здобули сільськогосподарські професії і працювали в рідному колгоспі ветлікарями, зоотехніками тощо.

Один рік ( 1939 - 1940 н.р.) директором Ситняківської семирічної школи був Войцеховський П.І.

У 1940 році директором школи призначено Ромашка Дмитра Сидоровича, який перебував на цій посаді до початку Великої Вітчизняної війни. З перших днів війни він брав участь в бойових діях і загинув, маючи звання майора.

Учасниками Великої Вітчизняної війни було біля 350 випускників школи. Близько 250 загинуло.

Багато випускників відзначено за мужність і героїзм. проявлені у роки Великої Вітчизняної війни. нагороджені орденами та медалями.

Кавалером двох орденів Слави був Йовенко Григорій Якович. По декілька орденів і медалей мали Ярошенко Іван Григорович, Семенченко Дмитро Васильович, Зубар Яків Степанович, Бусел Андрій Васильович, Хоменко Олександр Севастянович та ін.

З 10 липня 1941 року по 8 листопада 1943 року навчання в школі було перервано початком Великої Вітчизняної війни (село було окуповане фашистами). При відступі фашисти спалили школу.

Навчання було відновлене лише після звільнення села від фашистів. Крім головного напівзруйнованого приміщення школи в центрі села (3 класні кімнати і учительська), для навчання дітей було використано - дві сільські хати та дві кімнати контори колгоспу. Учнів було багато, близько 160 чоловік, а тому навчання проводилось у дві зміни. Директором школи був Йовенко Олександр Миколайович.

У 1945 році відбувся перший післявоєнний випуск учнів 7 класу.

В 1946 - 1947 роках поряд з основним приміщенням школи збудували нове на дві класні кімнати. Це приміщення було дерев'яне, долівка глиняна, покрите соломою, пічки часто диміли, на стінах виступав іній. Пізніше його перекрили шифером. Учні його прозвали «Камчатка».

Директором школи був Чукін Віктор Матвійович, добра й чуйна людина. пізніше він очолив Рожівську середню школу, працював учителем математики Макарівської середньої школи. Навчання було двозмінне. Однак учні навчались старанно і наполегливо. Багато з них продовжували навчання в середніх школах, технікумах, ВУЗах.

Копил Віктор Степанович (випускник 1953 р.) закінчив Московський державний університет, був ведучим фізиком одного з космічних центрів (покійний), Леоненко Анатолій Петрович (випускник 1953р.) закінчив Київський політехнічний інститут, працював на Київському авіазаводі конструктором, Леоненко Михайло Миколайович, Крамаренко Сергій Карпович (випускники 1954, 1955 рр.) закінчили військові училища, служили в армії, мають звання підполковника нині у відставці.

Вчителі та учні жили весело і дружно. В школі працювали різні гуртки. Хор Ситняківської семирічки неодноразово був лауреатом різних фестивалів та оглядів. Добре була поставлена спортивна робота. Ініціатором в позакласній роботі був учитель співів та фізкультури Захарченко Микола Григорович.

У 1947 - 1952 роках директором школи був Бойченко Микола Митрофанович він читав у школі географію.

З 1952 року колектив школи очолив Янчук Савелій Васиьович.

Зі спогадів його учнів: "Найкраще запам'яталися уроки історії. На них він розповідав про Велику Вітчизняну війну". Пізніше Савелій Васильович був директором Завалівського дитячого будинку, вчителем Велико-Карашинської школи.

Постала необхідність розширення школи, адже учнів було близько 400 чоловік.

У 1954 році було проведено капітальний ремонт панського будинку в селі Юрові. Там розмістилися старші класи Ситняківської школи, і школа мала назву Ситняківської семирічної. В тому приміщенні також навчалися діти початкових класів з сіл Юрова, Завалівки та Копіївки. В Ситняках навчалися лише діти 1-4 класів. Навчання в об'єднаній школі проводилося до 1960 року.

У 1960 році в Ситняках почала функціонувати своя окрема восьмирічна школа, в якій навчалося 218 учнів. В школі працювало 12 учителів (4 - з вищою освітою, 3 - з незакінченою вищою освітою, 4 - зі спеціальною середньою та 1 - загальною середньою). Директором школи в 1962 році був призначений Кваша Ярослав Антонович, вимогливий і умілий керівник.

Навчання проводилося у дуже несприятливих умовах, база школи була надто слабкою. Приміщення школи, 3 класні кімнати, було аварійне. Два молодші класи і майстерня розміщалися у двох колгоспних будинках на кілометровій відстані від основного. Тому загальними зборами колгоспу ім. Леніна в 1962 році було прийняте рішення про будівництво типового приміщення школи, на яке колгосп виділив 23 тисячі карбованців.

За два роки була збудована школа, вартість на той час була 150 тисяч карбованців.

З великою радістю жителі села 1 вересня 1964 року відсвяткували відкриття нової школи.

На будівництві школи активно працювали батьки, вчителі, учні. Організатором всіх робіт був директор школи Кваша Ярослав Антонович. Тоді ж було посаджено сад, розбито квітники, зроблено 100-метрову цементну доріжку, обладнано спортивний майданчик. В школі навчався 231 учень (9 класів - комплектів у 9 класних кімнатах). Педколектив складався з 18 учителів, старшої піонервожатої (всі, крім одного, мали педагогічну освіту). В школі працювали 4 групи продовженого дня, їдальня. Було обладнано бібліотеку, фізичний та хімічний кабінети, географічний майданчик, спортзал, закінчено озеленення школи та подвір'я.

Вагомий внесок, крім директора, в обладнання школи вклали такі вчителі: Степанець Віра Григорівна - учитель математики; Йовенко Олександр Миколайович - учитель географії; Бондаренко Ольга Карпівна - учитель біології та хімії; Годинчук Катерина Павлівна, Копил Єлизавета Григорівна - вчителі початкових класів та інші.

У 1969-1972 роках директором школи був Корчинський Юрій Феліксович, учитель англійської мови. За ці роки було збудовано та обладнано нову майстерню. В цей час педколектив школи поповнився новими кадрами, які зарекомендували себе здібними вчителями. Це Касинець Євгенія Андріївна, Копил Ганна Степанівна, Марченко Віра Іванівна та інші.

У 1972-1975 роках директором школи працювала Радченко Олена Степанівна. Пізніше вона була директором Макарівської середньої школи, завідуючою Макарівським РВНО. У 1975-1978 рр. школу очолювала Копил Ганна Олександрівна, яка і нині працює вчителем української мови та літератури.

З 1978 року по 1984 рік директором школи працювала Шевченко Тетяна Ісаківна. Пізніше вона - директор Гавронщинської ЗОШ І-ІІ ступенів, а з 2006 працює вчителем.

У 1982 році школа реорганізована в середню, а в 1984 році 26 учнів 10 класу стали першими випускниками Ситняківської середньої школи.

З 1984 року і понині школу очолює Барановський Петро Федорович.

У зв'язку з реорганізацією школи з 8-річної в середню, назріла нагальна потреба розширення її матеріальної бази. Саме завдяки тісній співпраці директора школи та керівників місцевого колгоспу велася добудова шкільного приміщення господарським способом.

За цільовими направленнями вступають до педагогічних ВУЗів випускники школи: Довнич Н.М., Шульга М.М. Частина молодих вчителів, пройшовши педагогічне становлення в колективі, призначена на керівні посади в навчальні заклади району:

Годенков І.Л. - директором районного центру позашкільної роботи;

Омельчук В.П. - заступником директора з навчально-виховної роботи Червоно-Слобідської ЗОШ І-ІІІ ступенів;

Прокопенко Р.О. - заступником директора з навчально-виховної роботи Маковищанської ЗОШ І-ІІІ ступенів;

Довнич Н.М. - заступником директора з навчально-виховної роботи Забуянської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Під керівництвом вчителя історії Забишної Любов Адамівни створено музей-світлиця, який слугує основою для виховання учнів на традиціях українського народу, рідного краю. Кропітка робота ведеться по переобладнанню шкільної бібліотеки, її читального залу. Сьогодні шкільна бібліотека в числі кращих бібліотек району.

Ситняківська школа, за роки існування її як середньої, випустила 16 медалістів (10 - золоті медалі, 6 - срібних).

За роки свого повоєнного існування виховала 37 учнів, які стали вчителями, деякі з них присвятили роботі з дітьми все своє життя. Це Йовенко Олександр Миколайович, Хохлюк Любов Сидорівна, Годинчук Катерина Павлівна, Захарченко Микола Григорович, Чоп'як Надія Василівна, Копил Григорій Іванович, Семенченко(Касинець) Євгенія Андріївна (відмінник освіти України), Копил Ганна Степанівна.

Всього за час свого існування Ситняківська середня школа випустила зі своїх стін більше 160 чоловік, що отримали вищу освіту, та більше 140 чоловік, які отримали середню спеціальну освіту. Вони стали спеціалістами сільського господарства, різних галузей промислового виробництва, науки, культури тощо.

На території школи встановлено погруддя Семенченка Віктора Сергійовича, випускника школи 1981 року, який загинув в Афганістані, виконуючи інтернаціональний обов'язок. Його посмертно нагороджено Орденом Червоної Зірки.

У 2008 р. за сприяння Макарівської районної адміністрації, районної ради, сільських голів с.Ситняки Грабарчука М.М. та с. Юрів Скибуна А.А., директора СФГ "Оберіг" Бульдовича В.В. виконано капітальний ремонт приміщення школи. 

У 2017 році спільними силами керівництва району, сільськими головами (Романенко О.О., Шурда В.К.), керівника НВП «Оберіг» Бульдовича В.В., директора ТОВ «Демиза» Власенка В.М., та генерального директора ТОВ «Агро-Холдинг МС» Карасика Ю.М. в селі Ситняки відкрився дитячий садок «Бджілка»! Ситняківська ЗОШ І-ІІІ ст. реорганізована в Ситняківське НВО "ЗОШ І-ІІІ ст. - дитячий садок".